- стужавіти
- —————————————————————————————стужа́вітидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стужавілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти … Український тлумачний словник
стужавілість — лості, ж. Стан за знач. стужавілий … Український тлумачний словник
стужавіти — іє, док. 1) Стати твердим або твердішим (про розмоклу землю, глину і т. ін.); затвердіти. 2) перен. Стати серйозним, рішучим, непохитним … Український тлумачний словник
стужавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збучавіти — іє, док., розм. Затвердіти, зашкарубнути. || Загуснути, стужавіти … Український тлумачний словник
постужавіти — іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого небудь) … Український тлумачний словник
стугавіти — ію, ієш, док., діал. Стужавіти … Український тлумачний словник
стугнути — стугне, Ол. Стужавіти, стверднути … Словник лемківскої говірки